Головна 
 Районна влада 
 Візитівка району 
 Новини  
 Гуманітарна сфера 
 Відпочинок 
 Довідка 
 Сторінки установ і організацій 
 Сторінка депутатів 
Головна
Пошук
Контакти
Мапа сайту

Новини Куликівки

Пошук по сайту


Авторизація

Запам'ятати мене на цьому комп'ютері
  Забули свій пароль?
  Реєстрація


Головна / news

в селі Вересоч буде монастир

Версія для друку Версія для друку

01.02.2013 

Це зараз на місці занедбаної сільської лікарні діє невеличкий «домашній» храм, чистенька трапезна, побудований світлий ігуменський будиночок, влітку прикрашають пишним цвітінням клумби. А коли сюди вперше приїхав «десант» студентів Чернігівського духовного училища на чолі з настоятелем Свято-Троїцького собору о. Іоаном Фесиком, приміщення лікарні виглядали жалюгідно.

Першим сестрам, які поселилися в обителі, довелося здавати «іспит на виживання». Першу зиму зимували без води і газу, опалювали дровами і вугіллям, самі ж виконували роль кочегарів. Їсти готували у сусідів – будинку навпроти. У наступному році була побудована літня трапезна, продовжувався ремонт основного приміщення, в якому розмістився храм і келії, облаштовувалося господарство. Нині в обителі живуть 23 сестри і послушниці. Кожна із сестер виконує особливі послухи. Хтось працює на городі, деякі – в трапезній, пральні, швейній майстерні, інші доглядають за тваринами. На монастирському скотному дворі живуть коні, корови, свиноматки, поросята, індики, інша живність.

У штучно створеному ставку сестри розводять рибу. Тут постійно плавають гуси і качки.

Практично всі овочі насельниці теж вирощують самі. Ранні помідори, огірки і розсаду вирощують у теплицях.

- Дехто думає, що в монастирі потрібно тільки молитися, - говорить одна із послушниць. – Так, перш за все молитися, але й дуже багато працювати. Адже сільська праця дуже важка. Деякі жінки поживуть у нас 2-3 місяці і залишають монастир, повертаються в мир. Там їм легше.

Сама матушка виконує в обителі послушаніє головного квітникаря. Саме дякуючи її старанням подвір'я влітку потопає у квітах. А ще монахиня працює в свічній лавці і доглядає тварин. Сьогодні Свято-Лаврентіївський монастир твердо «стоїть на ногах». Сюди приїжджають паломники із Куликівки, Чернігова, навіть Києва. Головна святиня обителі – часточка правиці преподобного Лаврентія. Тут є часточки мощей дивіївських сестер і чудотворна ікона Божої Матері «Призри на смирение», яку передав обителі отець Херувім (Дягтерев). За його словами, ця ікона належала батюшці Лаврентію, і він передав цей образ матері отця Херувіма. І тоді було заплановано побудувати надвірний храм в обителі. Навіть місце для будівництва було освячене.

Невдовзі надвірний храм уже височів на подвір'ї обителі. Наприкінці 2012 року, у грудні, його урочисто відкрили. А 11 січня 2013 року саме на день Святого Лаврентія відбулося освячення храму та проведення першої Божественної літургії, яку очолив владика Амвросій. У цей день сюди прийшло багато віруючих, приїжджали гості із Куликівки, Чернігова, Києва, Донецької області.

Одне із останніх чудес, яке сталося в монастирі – мироточення ікони «Благодатне небо». За словами монахині Маріан, крапельки мира з'явилися на іконі 13 березня 2003 року – під час постригу трьох сестер. Ікона мироточила до Пасхи, і в цей час отримала зцілення душевнохвора жителька Вересочі.

Ікона «Благодатне небо» виліковує хворих на рак. І це не порожні слова. Монахині розповіли, що до монастиря у Вересоч приїжджав молодий чоловік з Корюківки, щоб помолитися перед операцією, прикластися до ікон. Лікарі поставили діагноз – непрохідність шлунку. Коли у столиці почали готувати хворого до операції, виявилося, що хвороба відступила, залишився лише рубець. Чоловік вискочив з лікарні і закричав «Я вірю – Бог є!» Про все це він розповідає у листі до вересоцьких монахинь.

До Свято-Лаврентівської обителі приїжджають віруючі з багатьох міст України. Їх пожертви і складають фундамент розвитку обителі. Матушка Нонна (в миру Ніна Михайлівна Мала) також звертається з листами до різних будівельних організацій. Копійка до копійки, цеглина до цеглини – і день за днем клопотами ігумені, черниць монастир розбудовується, величнішає.

У монастирі завжди раді гостям!

Повернення до списку новин

 





       
© КУЛИКІВСЬКА РАЙОННА РАДА, 2014