Головна 
 Районна влада 
 Візитівка району 
 Новини  
 Гуманітарна сфера 
 Відпочинок 
 Довідка 
Головна
Пошук
Контакти
Мапа сайту

ГРАБІВСЬКА сільська рада
Голова сільської ради
Історична довідка
Видатні земляки
Декларація

Пошук по сайту


Авторизація

Запам'ятати мене на цьому комп'ютері
  Забули свій пароль?
  Реєстрація


Головна / Районна влада / Сільради / ГРАБІВСЬКА сільська рада

Історична довідка села Грабівка Куликівського району Чернігівської області

Версія для друку Версія для друку

Село Грабівка розташоване на південь від стародавнього міста Чернігів . Навкруги села розкинулись ліси . Раніше в цих лісах переважно ріс граб , очевидно і назва села походить від цього . Перша письменна згадка про село належить до 1635 року .Першими жителями села були мисливець і рибалка Шкабура та хлібороб Веремій. Звідки вони приїхали – невідомо.
Основні землі належали трьом поміщикам . В селі налічувалось ще 10 куркулів . Селянам належала лише четверта частина землі.
Були в селі церква, невелика школа та приватрий магазин. Навчання в школі проводив один учитель Бобиков Василь Павлович . Заняття він вів одночасно в трьох класах . Роботу школи контролював піп Чудновський.
Першим головою сільської ради був Дзогий К.І. Відомо , що людира не мала стійких поглядів на владу. Так і загинув івн безславно від рук Денікінців . Через село двічі проходили банди Денікіна. Великі втрати мали селяни під час нальотів бандитів. Вони брали в селян коней , свиней , багато одягу. А також вбивали людей. Про ті страшні звірства , які вчинили Денікінці на території села в 1918 році нагадує могила Червоногвардійців . яка знаходиться при в”їзді в село Грабівку. Їх було тридцять . Коли відступала червоногвардійська частина на Чернігів, їх було залишено біля села , щоб прикрити відступ. Завдання своє вони виконали і рушили доганяти свою частину під Чернігів. Але була ніч. Вони збилися з дороги . Довго петляли лісовими стежками і на ранок змучені повернулися знову в Грабівку. А в село вже вступили денікінці.
Червоногвардійці вирішили : в полон не здаватися – відстрілюватися до останньої кулі. Зав”язалася жорстока сутичка . Озвірілі денікінці намагалися взяти червоногвардійців живими, а в тих скінчились патрони. Частина героїв загинула під час бою , а частину в полон взяли денікінці. Їх довго били, згонили свою лють. Потім стали робити допити, але червоногвардійці мовчали. Тоді бандити почали придумувати страшну кару і придумали . Не люди, тільки звірі могли таке придумати . Були зігнані за село люди . Вони й стали живими свідками нелюдських катувань. Їх поприв”язували до конячих хвостів. Коней почали ганяти по полю. Але червоні витязі не попросили пощади. Вони сміялися з люті ворогів. Грабівчани не забувають про червоних бійців. Учні школи доглядають за їх могилою , приносять квіти на могилу.
З січня 1919 року життя в селі почало наладжуватись. І хоча куркулі разом із своїми синками переслідували керівників села, мстили за відібрані землі , підпалювали хати активістів , по звірячому їх вбивали ( було вирізано трьох чоловік в сім”ї Осипчука П.О. ) , в 1928 році вбили і секретаря сільської ради Шолупця В.Я. , в 1928 році в селі було створено перший колгосп. В 1936 році в селі з'явилась перша автомашина , а в 1939 році – перший трактор.
З кожним роком життя кращало . Але в 1941 році над селом нависли чорні хмари. В перші дні війни , користуючись раптовістю, німці швидко просувалися в перед. Для організації підпільного комітету в селі було залишено декілька комуністів. Але вони своє доручення не виконали. В 1941 році в село ввійшли німці. Зрадник видав даних товаришів. Німці раптово схопили їх дома і кинули в свої катівні.
Під час наступу німців під Черніговом були великі бої , де було багато вбито і поранено. Поранених для лікування підвозили і всело Грабівку. В школі знаходився госпіталь. Деякі з них померли і були поховані на території школи. В 1946 році їхні поодинокі могили були упорядковані . На шкільній території на братській могилі було споруджено пам”ятник.
Закінчилася Велика Вітчизняна війна. В село повернулися вчорашні воїни. Господарство за період війни занепало. Довелося прикласти багато зусиль, щоб відновити артільне господарство. В 1964 році була побудована нова школа , яка функціонує і дотепер. В школі навчається 45 учнів. А дітей дошкільного віку – 20. На території грабівської сільської ради налічується 241 жилих будинків. Кількість населення – 549 чоловік, з них громадян пенсійного віку –246 чоловік. Сільський голова Кулик Іван Михайлович.

 





       
© КУЛИКІВСЬКА РАЙОННА РАДА, 2014-2021          

Радио онлайн