|
Розташований в центральній частині області, 25 населених пунктів. район знаходиться в зоні мішаних лісів. Головна річка – Десна. Корисні копалини – торф, пісок. Грунти дерново-підзолисті, торфо-болотні, чорноземи.
Районний центр – селище міського типу Куликівка, залізнична станція. Відоме з XVII століття. Було селом у складі Салтиково-Дівицької сотні, із 1923 року – райцентр.
Куликівський район за своєю специфікою сільськогосподарський, Функціонують агроформування, переробні підприємства ЗАТ “Куликівське молоко”, ВАТ “Куликівський льонозавод”, ПП ”Сирний дім”, ковбасний цех СФГ ”Колос” продукція яких користується попитом в Україні та за її межами. Серед пам’яток археології – поселення епохи бронзи, ранньо-слов’янські та давньоруські біля сіл Виблі, Салтикова Дівиця. Виблі прикрашає Троїцька церква (XIX ст.), а у селі Дроздівка збереглася школа, яку понад сто років тому побудував за свої кошти секретар Чернігівського губернського земства В. Прокопович.
Серед уродженців Куликівського району – яскраві особистості, видатні освітяни, лікарі, діячі мистецтв. У селі Ковчин народилась педагог і методист початкової освіти Л. Деполович. Із села Салтикова Дівиця родом організатор методичної справи в краї, автор праць “Методико-топографічний опис Чернігівської губернії”, “Про сибірську виразку” лікар С. Андрієвський. У селі Жуківка народився народний артист СРСР Юрій Мажуга.
До 1923 року територія сучасного Куликівського району знаходилась у складі Ніжинського та Чернігівського повітів. У Ніжинському повіті були волості: Дрімайлівська, Дроздівська, в Чернігівському повіті: Салтиково-Дівицька волость, Горбівська волость.
Ветеринарне обслуговування Салтиково-Дівицької, Горбівської волостей проводилось ветеринарним лікарем повітового земства Іваном Петровичом Максименком, у Дрімайлівській і Дроздівській волостях обслуговування тварин проводили ветеринарний лікар першої ветеринарної дільниці Ніжинського повіту Віталій Ісакович Ентін та ветеринарні фельдшери в Смолянці і Дрімайлівці. Ветеринарна амбулаторія в Смолянці була відкрита у 1902 р., в Дрімайлівці у 1909 р.
Амбулаторії належали повітовому земству. Обслуговування тварин було платним – 15 коп. за кожне амбулаторне обстеження і лікування та по 30 коп. за амбулаторний день. Амбулаторії знаходились в пристосованих приміщеннях.
У 1912 році у ветамбулаторії села Смолянка було прийнято хворих тварин: коней – 2120 голів., ВРХ – 1271 гол., інших тварин – 604 гол. У селі Дрімайлівка – коней 275 гол., ВРХ – 330 гол., інших тварин – 87 гол.
Найбільш поширеними хворобами для Ніжинського та Чернігівського повітів були: сибірська виразка – 3 неблагополучні пункти в Ніжинському повіті. Захворіло 3 гол. коней, 4 гол ВРХ, 22 гол. овець; короста – Ніжинський повіт, 42 неблагополучні пункти, захворіло 251 гол. коней, 14 неблагополучних пунктів, захворіло 33 гол. ВРХ; Чернігівський повіт – 18 неблагополучних пунктів, захворіло 39 гол. коней; інфлюенца коней – 15 н.п. в обох повітах захворіло 287 гол.; мит коней – 64 н.п., захворіло 320 гол. в обох повітах; піроплазмоз – 9 н.п. у Ніжинському повіті, захворіло 50 гол. коней, 23 гол. ВРХ; злоякісна катаральна гарячка ВРХ – Ніжинський повіт 3 н.п., захворіло 3 гол.; бешиха свиней – в обох повітах 31 н.п., захворіло 1768 гол. септицемія свиней – Чернігівський повіт, 6 н.п., захворіло 58 гол., ящур – в обох повітах 10 н.п., захворіло 267 гол ВРХ; сказ – в Ніжинському повіті захворіло 4 гол. ВРХ, загинули 4 гол., захворіло 8 собак, загинуло – 5, забито – 3, в Чернігівському повіті захворіло 5 собак, загинуло 2 гол., забито – 3 гол.; стригучий лишай – в Ніжинському повіті 18 н.п., захворіло 27 коней, 38 н. пунктів, захворіло – 140 гол. ВРХ; інфекційний вагініт – в Ніжинському повіті 6 н.п., захворіло 11 гол. ВРХ; правець – Ніжинський повіт 3 н.п., захворіло 3 гол. ВРХ, загинуло 2; холера курей – Ніжинський повіт, 4 н.п., захворіло – 71 гол. курей, загинуло 61 гол.; чума собак – Ніжинський повіт, 2 н.п., захворіло 6 гол. собак, загинуло 4 гол.
У 1943 році в жовтні місяці відновлюється робота державної ветеринарної служби Куликівського району, яку очолив ветлікар М.Д. Горобець. Були створені Куликівська і Дроздівська ветеринарні дільниці, Грабівський, Горбівський, Салтиково-Дівицький зооветеринарні пункти. В штаті в той час налічувалось 14 чоловік.
Реєструвались такі інфекційні захворювання, як бруцельоз, сказ, чума і бешиха свиней, мит, інфекційний енцефаломієліт, туберкульоз, актиномікоз, піроплазмоз, трихомоноз, короста, стригучий лишай, паратиф, фасціольоз, діктіокаульоз, моніезіоз і інші гельмінтози.
У 1963 році район був ліквідований, а ветеринарна служба перейшла до Чернігівського району. у 1967 році район відновлено і службу очолив А.З. Дяченко.
При Куликівській станції по боротьбі з хворобами тварин створюється протиепізоотичний та деззагін і відділ по боротьбі з незаразними хворобами тварин.
У 1969 році ветеринарну службу району очолював Г.М. Роговець.
За період роботи головним ветлікарем району під керівництвом Г.М. Роговця було перебудовано приміщення Куликівського відділення обласної держплемстанції в районну ветеринарну лікарню, побудовано і проведено капітальний ремонт Салтиково-Дівицького адміністративного будинку і квартири для ветспеціалістів, побудовано Грабівський ветпункт і житло на Орлівській дільничній ветлікарні, проведено капітальний ремонт Орлівської дільничної ветлікарні, Кладьківської ветдільниці, Виблівського ветпункту.
Ліквідовуються туберкульоз, ящур, злоякісна катаральна гарячка, хвороба Ауески, стригучий лишай, парамфістоматоз, фасціольоз, діктіокаульоз.
Структура держветмережі розширюється і в 1970 році стає такою: Куликівська районна станція по боротьбі з хворобами тварин; Орлівська дільнична ветеринарна лікарня; Горбівська, Дроздівська, Кладьківська, Дрімайлівська ветеринарні дільниці; Салтиково-Дівицький, Виблівський і Грабівський ветеринарні пункти. У держветмережі працює 15 ветлікарів і 14 ветфельдшерів, а у 18 колгоспах – 36 ветфельдшерів.
Відкривається Куликівська районна ветеринарна лабораторія, першим директором було призначено М.М. Черняка, ветлікарем-серологом М.І. Дяченка.
У 1971 році відкривається м’ясоконтрольна станція, її завідуючим стає А.З. Дяченко. Епізоотичний стан тваринництва в районі в цей час був такий: ящур, сказ, хвороба Ауески, бешиха, злоякісна катаральна гарячка, стригучий лишай, туберкульоз, парамфістоматоз, фасціольоз. Ветеринарну службу району очолювали О.П. Проценко, А.Д. Качановський, П.О. Телимоненко, Понад 11 років ветслужбу району очолював Д.М. Пінчук.
В районі працювали ветспеціалісти М.М. Сизий, І.М. Пальчик, Ю.П. Стеченко, В.І. Геведзе, А.А. Жилко, В.А. Висич, В.В. Голод, Н.Д. Нейморовець, А.М. Сичко, М.І. Тоцький, В.І. Салівон, А.В. Ільченко, П.А. Науменко, І.Г. Даневич, І.Т. Криса, М.Д. Ілляшенко, М.Т. Блажій, М.Т. Шевчук, П.І. Трейтяк, П.Г. Бугай, М.П. Роговець, П.О. Кисіль, Є.П. Пономаренко, М.П. Сльозний, Г.В. Варивода, О.Г. Ільєнко, П.М. Савченко, І.М. Охріменко, А.А. Петренко, В.В. Чикало, Р.М. Петренко, В.В.Ковчун, М.О. Соболь (згодом був директором Козелецького ветеринарного технікуму), П.А. Бойченко, І.В. Тищенко, А.В. Денисенко, П.І. Кислий, Г.Я. Чччитко, М.І. Мешок, Д.І. Примак, І.Ф. Казимір.
І.Ф. Казимір очолював Куликівське ветеринарно-санітарне відділення. Згуртував дружній колектив на проведення проведення профілактичних ветеринарно-санітарних робіт у тваринництві району, зміцнив матеріально-технічну базу відділення, господарським засобом побудував адміністративне приміщення, гаражі, склад деззасобів. Ветсанвідділення внесло значний вклад у розвиток тваринництва району по профілактиці спалаху інфекційних хвороб, поширенню незаразних хвороб сільськогосподарських тварин.
В даний час епізоотичний стан в районі стабільний, реєструються тільки лейкоз ВРХ. Структура держветмережі Куликівського району така: управління ветеринарної медицини, начальник А.М. Губський, заступник начальника М.П. Смаль, головний спеціаліст В.А. Кириченко; районна державна лікарня ветеринарної медицини, начальник А.В. Белов, заступник начальника М.М. Соловей, лікар по незаразним хворобам В.В.Прокопович, зав. аптекою Т.С. Карцева; Куликівська дільниця ветеринарної медицини, завідуючий Деркач М.І., ветфельдшер Кисла Н.А.,Ковчинська дільниця ветеринарної медицини, завідуючий Бурмака Л.І.,ветфельдшер Чава В.П.,Горбівська дільниця ветеринарної медицини, завідуюча Белогура Н.М., ветфельдшери Хоменко Н.М.,Глузд В.М.,Виблівська дільниця ветеринарної медицини, завідуюча Паляниця С.А., ветеринарний лікар Є.І.Воєдилова, ветфельдшер Пастернак В.В.,Орлівська дільниця ветеринарної медицини, завідуюча Шолупець О.О., ветфельдшери Охріменко Л.В., Місюра В.Г., Дроздівська дільниця ветеринарної медицини, завідуюча Т.Ю.Точона, ветфельдшер О.В.Петренко, Кладьківська дільниця ветеринарної медицини, завідуючий С.Ф.Чечня, ветфельдшер В.Б.Гурин, Дрімайлівська дільниця ветеринарної медицини, завідуюча Н.М.Харченко, ветфельдшер О.Г.Ільєнко, Салтиково-Дівицький пункт ветеринарної медицини, завідуюча В.Т.Деркач, Грабівський пункт ветеринарної медицини, завідуюча А.В.Денисенко; районна державна лабораторія ветеринарної медицини, директор І.В.Глусь, ветлікар-біохімік В.Г.Науменко, лаборанти О.Г.Саліхова, Н.І.Рилошко; лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, завідуюча Т.М.Бойко.
Офіційні лікарі: ЗАТ ”Куликівське молоко”- А.З.Дяченко; СФГ”Колос”- Л.Ф.Митько; ПП “Сирний дім”- Г.Ф.Максименко. В господарствах працюють М.П.Глушак; Л.М.Топорець, Л.І.Антропова, А.Г.Корявець, В.Д.Пастернак, Т.І.Чава, В.В.Коляда, Д.М.Голоп”ята, В.Г.Пугач. |
