Головна 
 Районна влада 
 Візитівка району 
 Новини  
 Гуманітарна сфера 
 Відпочинок 
 Довідка 
 Сторінки установ і організацій 
 Сторінка депутатів 
Головна
Пошук
Контакти
Мапа сайту

ОРЛІВСЬКА сільська рада
Голова сільської ради
Історична довідка
Видатніземляки
Рішення

Пошук по сайту


Авторизація

Запам'ятати мене на цьому комп'ютері
  Забули свій пароль?
  Реєстрація


Головна / Районна влада / Сільради / ОРЛІВСЬКА сільська рада

Історична , соціально-економічна та культурна довідка с. Орлiвка Куликівського району Чернігівської області

Версія для друку Версія для друку


З iсторiї села

Орлiвка розташована на пiвднi Куликiвського району, на алювiальнiй рiвнинi, найбiльша абсолютна висота 122 м.
Виникнення села вiдноситься до часiв Богдана Хмельницького. Уснi перекази стверджують, що розбитi Петром I шведи тiкали через Орлiвку. На тому мiсцi, де зараз знаходиться Орлiвка, в давнину була лiсиста мiсцевiсть, протiкала рiчка Чучман. На високих деревах гнiздились орли. Їх було дуже багато, вони винищували в навколишнiх поселеннях домашню живнiсть. Були органiзованi мисливськi групи, якi дiсталися до "орлиного царства". Дуби поступово вирубали, орлiв -знищили, а на рiчечцi Чучман виросло невелике поселення, вiд якого i бере свiй початок Орлiвка. За одним переказом першим поселенцем був козак Ковбаса, за iншим - Орлов. Найбiльш iмовiрно, що село Орлiвка засноване приблизно в першiй чвертi ХVIII столiття. З архiвних джерел вiдомо, що наказний гетьман Яким Сомко дав "вибельському сотнику Степану Шубе) привилей на деревню Грабовку да на деревню Орловку. Государь подтверждает распоряженiє грамотою от 26 мая 1661 г".
В "Описании Черниговской губернии" видання 1898 року Олександр Русов дає такi данi про Орлiвку: початок 18 ст. - 4 двори, кiнець його - 127 дворiв, 1858 рiк - 337 дворiв, 1892 р. - 458, 1896 - 497, 1897 - 503 двори i 3085 жителiв.
Великих землевласникiв у селi не було. Його основну частину становили козаки. Найбiльше землi мав помiщик Микита Тризна (500 десятин), а також селяни Яким Козлов, Трифон Козлов, Горбан, Хорошкевич, Скорина. Полковник Микита Тризна приїхав в Орлiвку доживати свiй вiк. У помiщика був управляючий, на сезоннi роботи наймали селян. Донька Марiя Тризна була членом органiзацiї "Народна воля". Її разом з iншими засудили за замах на Олександра III, але вона втекла (нiби-то її пiд телячими шкiрами привезли в Орлiвку). Жила в селi нелегально, потiм вийшла замiж за лiкаря Тесана. Марiя Тризна пiсля Лютневої революцiї 1917 року вiдкрила в своєму будинку школу.
До революцiї бiльшiсть селян жили дуже бiдно, в багатьох господарствах не було корiв i коней. Лiкувального закладу в селi не було. Багато людей хворiли i рано помирали. Особливо високою була дитяча смертнiсть. Бiднiсть, неписьменнiсть i дикiсть ставали причиною частих бiйок, особливо пiд час храмових свят. Було поширене старцювання.
Земська трикласна школа в Орлiвцi була вiдкрита приблизно у 1880 роцi, а церковно-приходська значно ранiше. У 1885 роцi земство починає будiвництво трикласного примiщення школи, яке було закiнчене у 1896 роцi. Населення не любило попа i завiдуючого школою за їхнi монархiчнi погляди, пiсля революцiї 1917 року вигнало з села.
У 1918-1920 роках у селi створюється ревком, який по черзi очолювали Ф. Ковбаса, М.Таценко, П.Слiсаренко, О.Оскiрко. Земля розподiлялась мiж найбiднiшим населенням. Перший комнезам у селi було органiзовано в 1919 роцi. У 1927 роцi було створено СОЗ i придбано перший тракторець "Фордзон". Першим трактористом був Федiр Рудич, а потiм - Трифон Козел.
У 1928 - 29 роках в Орлiвцi створено першi колгоспи "Згода", "Зiрка", "Вiльна праця", "Жовтень", iм.Будьонного. В 1932 роцi всi дрiбнi колгоспи об'єдналися в один - iм.Ворошилова, а потiм утворилося два iм.Ворошилова та iм.Кагановича, якi проiснували до 50-х рокiв. Першим головою сiльради став Трифон Кирилович Носенко - в 1922 роцi, а в 1933 - Кузьма Олександрович Шунько.
Незадовго до вiйни колгоспи одержали по однiй автомашинi, в обох господарствах вiд МТС працювало 4 трактори. Перший комбайн прийшов на роботу в село в 1940 роцi.
Село Орлiвка було окуповане 9 вересня 1941 року. Настав найважчий i найсуворiший перiод в його iсторiї. Гiтлерiвцi розграбували колгоспи, забрали худобу, сiльськогосподарський iнвентар, зруйнували млин, колгоспнi будiвлi. Багато молодi забрали на каторжнi роботи в Нiмеччину.
У селi була створена пiдпiльна група з 24 чоловiк на чолi з Петром Конашевичем, дiяльнiсть якої активiзувалась особливо у 1943 роцi. Багато жителiв села пiшли в партизанський загiн "За Батькiвщину".
Село було звiльнене вiд фашистсько-нiмецьких окупантiв 17 вересня 1943 року. З вiйни не повернулися додому 368 орлiвцiв. Жителi села воювали на рiзних фронтах - пiд Сталiнградом, Ленiнградом, Москвою, на Курськiй дузi, звiльняли Польщу, Чехословаччину, Угорщину, Румунiю. Декому з фронтовикiв пощастило зустрiти перемогу в Берлiнi.
Колгосп iм.Кагановича з 1944 року очолював О.Ю.Шимко. Вiн багато зробив для села. При ньому село радiофiкувалось i електрифiкувалось, збудовано тваринницькi примiщення, лiкарню. У 1960 роцi обидва колгоспи об'єднались в один "Україна". Було збудовано ремонтну майстерню, прокладено асфальтнi дороги, розпочато будiвництво типового примiщення школи, яке завершено у 1970 роцi. За колгоспнi кошти було збудовано дитячий садок, молочний комплекс на 800 корiв, багато тваринницьких примiщень, житлових будинкiв, впорядковано територiї села i виробничих дiльниць. Прибуток колгоспу у 1980 роцi становив 1 млн. 65 тис. крб, у 1984 роцi - 3 млн.крб. Це було одне з наймiцнiших господарств у районi, яке, на жаль, в переломний час iсторiї одне з перших перейшло у розряд банкрутiв. У 2000 роцi КСП "Україна" припинило своє iснування.
Село Орлiвка - газифiковане. "Голубий вогник" прийшов у 325 будинків. Газифiкацiя триває.

Видатнi люди

Iван Михайлович Веремiй на фронтах Великої Вiтчизняної воював з 1941 року. У 1945 роцi, за кiлька мiсяцiв до кiнця вiйни, танкiсту з Орлiвки присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу, а одразу пiсля неї - звання генерал-ма-йора. Проживав у Києвi. Його сину льотчику-випробувачу у 1984 роцi було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Помер Веремiй у 1997 роцi, за заповiтом похований в Орлiвцi.
Село найбільше постраждало від голодомору.
Люди вимирали цiлими сiм'ями. Неможливо читати спокiйно свiдчення очевидцiв того страшного часу. Трупи померлих голодною смертю валялися всюди, їх згрiбали i хоронили в однiй ямi. Навiть при наближеннi до села було чути трупний сморiд. У листопадi 2007 року в селi було вiдкрито пам'ятний знак - Хрест, як нагадування i вшанування безневинних жертв голодомору. На територiї села є i iншi пам'ятники - козацька могила, меморiальний знак на честь загиблих односельчан в роки вiйни, пам'ятник Невiдомому солдату в парку села, жертвам фашизму та героям громадянської вiйни.
Дiють фермерськi господарства.
У селi створено i працюють п'ять фермерських господарств, якi взяли у населення земельнi паї в оренду. Жодне з них не є правонаступником КСП "Україна". Першим утворилось у 2000 роцi ТОВ "Злагода", яке очолював I.I.Чорний. Потiм воно роздiлилось на два невеликих господарства.
I нинi ТОВ "Злагода", яким керує Л.В.Скорина, - одне з найбiльших в Орлiвцi. Воно орендує 240 гектарiв землi, в т.ч. 191 га рiллi. Тут працює 6 чоловiк, на сезоннi роботи запрошують ще двох працiвникiв. Ми побували в полi, де на сiвбi ярини були зайнятi два трактори: новий МТЗ i Т-74. Є три зернозбиральних комбайни, надаються послуги населенню. За одну виорану сотку в "Злагодi" беруть 7 грн. Є млин, де всi, хто бажає, за певну оплату можуть змолоти борошно.
Крiм "Злагоди", на орлiвських землях працюють ФГ "Лiсова поляна" (А.Е. Шабала), ФГ "Бабич" (Н.А.Бабич), ФГ "Мрiя-К" (Т.Г.Чорна) ФГ Мороза В.М. Орендує паї у орлiвцiв i СФГ "Колос" (В.В.Труш).
Храм науки
У Орлiвській ЗОШ І-ІІІ ст. навчається 72 учнi, працює 15 учителiв. Очолює педколектив Лiдiя Станiславiвна Носенко.
60 вiдсоткiв педагогiв мають вищу i першу категорiю. Директор школи Л.С.Носенко i вчитель української мови i лiтератури Н.М.Кулiченко -Вiдмiнники народної освiти. Надiя Михайлiвна - старший учитель.
У школi є комп'ютерний клас, працюють гуртки i секцiї, бiльшiсть - зi спортивним ухилом. Завдяки спонсорськiй допомозi шкiльна бiблiотека поповнилась чудовою лiтературою i є однiєю з кращих в районi.
На вартi здоров'я.
Орлiвська сiльська лiкарня стала вiдомою на всю Україну завдяки вiдчайдушному кроку керiвника лiкувального закладу. 14 травня 2003 року Владислав Цуприк у кабiнетi сiльського голови облив себе бензином i на очах у колег пiдпалив. До цього його пiдштовхнула безвихiдь: через непорозумiння мiсцевої та районної влади не був затверджений сiльський бюджет i декiлька мiсяцiв орлiвськi медпрацiвники не отримували зарплату. Надто дорогою цiною заплатив Владислав Iллiч за вiдновлення справедливостi - життям.
Нова лiкарня в Орлiвцi стала в дiю у 1993 році. Розрахована на 10 лiжок. Щодня по медичну допомогу до Орлiвської дiльничної лiкарнi звертаються люди трьох населених пунктiв - Орлiвки, Грабiвки та Смолянки (в них мешкає понад 3 тисячi жителiв). Головний лiкар - Ольга Iванiвна Цуприк.
Завдяки спонсорськiй допомозi в лiкарнi з'явились мiкроскоп, кардiограф, кольоровий телевiзор, комп'ютер. На першому поверсi поновлено лiнолеум.
"Світанок" знову світить
Найтеплiше крило школи вiддане пiд дитячий садок "Свiтанок", який вiдновив роботу з 1 вересня 2007 року. Його вiдвiдує 17 хлопчикiв i дiвчаток. Знайшлася тут робота для п'ятьох чоловiк, хоч i не на повну ставку. Спонсори з iнституту мiжнародних вiдносин подарували дiтлахам чимало чудових iграшок.




       
© КУЛИКІВСЬКА РАЙОННА РАДА, 2014