|
До 85-річчя Куликівського району
Салтикова Дівиця
Довiдка
Село Салтикова Дiвиця розташоване на лiвому березi Десни, за 12 км. вiд райцентру i 11 км вiд залiзничної станцiї iм. Б.Олiйника. Територiя С.-Дiвицької сiльської ради складає 6049,7 га, в т.ч. сiльськогосподарських угiдь - 4641.83 га., з них рiллi - 2282,0 га, перелогiв - 139.87 га, садiв - 28,9 га, сiножатей - 1131.97 га, пасовищ - 1059.12 га.
Площа земель державної власностi складає - 1844.0 га, в т.ч. 840.11 га с/г угiдь, 18.72 га рiллi; в межах населеного пункту: 93,45 га, в т.ч. 20,9 га с/г угiдь. Землi запасу - 1467.16 га, в т.ч. 676.61 га с/г угiдь, 18.72 га рiллi; землi резервного фонду - 145,7 га, в т ч 142,6 га с/г угiдь; землi не наданi у власнiсть або постiйне користування в межах населеного пункту 26,59 га.
Усього на території сільської ради проживає 1302 чоловіки. Чоловіків - 618, жінок - 684. Дітей дошкільного віку - 49, шкільного - 102, молоді - 144 і 685 - пенсіонерів. Сільський голова - М.Б.Губський. Секретар сільської ради - О.М.Гайдук.
З історiї села
Село С.Дiвиця - поселення дотатарського перiоду. Яка його первiсна назва невiдомо, можливо, Дiвиця. Салтикова названа на честь чашника (службова особа, яка дiяла господарським i судовим управлiнням) Чернiгiвського полку Василя Салтика, який володiв селом на початку 17 столiття. Пiсля воз’єднання України з Росiєю (1654 р.) С.Дiвиця було сотенним мiстечком на чолi iз сотником Трончем, бiльшiсть її населення були вiльнi козаки.
У серединi ХVIII ст. у С.Дiвицi було 304 двори, 13 торгових лавок. Крiм селян, проживали рiзнi майстровi люди. У селi було чотири церкви - Успенська, Миколаївська, Михайлiвська, Петропавлiвська. При двох з них - діяли церковнi школи.
До кiнця ХIХ столiття кiлькiсть населення зростає. (420 дворiв у 1896 роцi). Жителi мало займалися землеробством, в основному - промислами (їздили за рибою в Черкаси, за сiллю - в Тавричеську область i продавали в Нiжинi, Чернiговi, Березнi. У селi було 7 млинiв. Щорiчно проводилися два ярмарки. Купцi приїжджали з рiзних країн, навiть Англiї. У 1895 роцi було вiдкрито земську школу, на початку ХIХ ст. - фельдшерський пункт. З’являються великі помiщицькі землеволодiння. Помiщику Селецькому належало бiльше 1000 га орної землi i лукiв. Селецький був віце-губернатором Люблiнської губернiї. До 1000 га землi також мали помiщики Шендюх i Лутавин.
У перiод росiйської революцiї 1905-1907 рр. у селi вiдбулися бурхливi селянськi виступи. У груднi 1917 р. створено ревком, його голова -Степан Мисник, вiйськовий комiсар - Андрiй Собко. У роки громадянської вiйни в селi був створений i дiяв партизанський загiн. Нацiоналiзацiю помiщицьких земель було проведено в 1918 роцi, на цей рiк припадає i утворення першої парторганiзацiї. У 1925 р. - створена комсомольська органiзацiя, у 1927 р. - пiонерська. У 1928 роцi утворився колгосп iм. Т.Г.Шевченка, у 1929 р. - колгосп «Новий шлях». У 1931 р. колгоспи об’єдналися в один - колгосп iм.Т.Г.Шевченка, у 1934 р. вiн став називатися «2-га п’ятирiчка».
До Жовтневої революцiї в С.Дiвицi працювала чотирикласна школа, у якiй навчалося 90-100 дiтей. Сiльське однокласне училище було вiдкрито в 1874 р.
У перiод становлення радянської влади в селi було створено лiкнеп, було вiдкрито семирiчну школу, у якiй навчалося 300-500 дiтей. Кiлька разiв семирiчна школа реорганiзовувалася в десятирiчну. У 1938 р. було збудовано нову школу на 5 класiв.
Пiд час Великої Вiтчизняної вiйни 200 юнакiв i дiвчат було вивезено на каторжнi роботи до Нiмеччини, спалено 44 двори, розстрiляно 30 активiстiв, 314 загинуло на фронтах Другої свiтової. За героїзм Василь Кузьмович Дитюк був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу, 144 жителi села нагородженi урядовими нагородами. 21 вересня 1943 року село звiльнено вiд фашистiв. Почалася вiдбудова , було побудовано новi тваринницькi примiщення. У 1957 р. - вiтродвигун для подачi води на ферми, посаджено 18 га саду. У 1958 р. - село електрофiковано. 1960 р. - побудовано нове примiщення лiкарнi на 25 лiжок. 1962 р. - пологовий будинок. 1964 р. - амбулаторiю лiкарнi, вiдкрито аптечний пункт. 1968 р. - побудовано контору правлiння колгоспу, 1975 р. - встановлено обелiск Слави в пам’ять про воїнiв-односельцiв, якi загинули на фронтах Великої Вiтчизняної (314 чол.). У 1990 р. збудовано новий обеліск Слави. У 1993 р. - нову школу на 306 учнiв, яка дiє i нинi. У 2003 р. реорганізовано в НВК.
Нинi на територiї сiльської ради дiють НВК, вiддiлення зв’язку, бiблiотека, будинок культури, лiкарська амбулаторiя, аптека, ПП «Сирний дiм», 6 магазинiв, 2 кiоски, ветеринарний пункт.
Сiльське господарство
«Деснянська нива» - це фермерське господарство, яке займається обробiтком землi i вирощуванням зернових культур на територiї С.-Дiвицької сiльської ради. Його керiвник Анатолiй Миколайович Желязо. Господарство дiє з 1999 року. Має в користуваннi 45 га землi.
Крiм вирощування зернових культур, надає послуги населенню в оранцi городiв, обмолотi збiжжя.
В користуваннi с/г пiдприємств, згiдно з договорами оренди з власниками земельних часток (паїв): ВАТ «Льонозавод» - 992,32 га, аграрний лiцей - 289,93 га, ФГ «Колос» - 1000,08 га.
ПП «Сирний дiм»
дiє на територiї сiльської ради iз 2001 року. Власник - пiдприємець Заза Рузвельтович Чантурiя, директор Дмитро Юрiйович Голубов. У приватному пiдприємствi працює 86 чоловiк. Молоко приймають iз 13 сiл району. У середньому за день виробляють 1 тонну продукцiї (сир «Голландський» i «Росiйський»). Продукцiю пiдприємства постачають в магазини Чернiгова, Києва, Житомира, Харкова, Луганська, Сум.
На територiї ПП «Сирний дiм» було проведено обласний семiнар санiтарних лiкарiв та засiдання державної комiсiї про врегулювання та пiдприємництво. Викуплено старе примiщення, де колись були панськi конюшнi. Хоч поруйноване, але мiцне. У планах керiвництва - розпочати тут виробництво морозива.
Школа громадянського виховання
У С.-Дiвицькому НВК навчається 102 учні, у дитячому садку 25 вихованців, працює 22 вчителi i два вихователi. Серед них - старшi вчителi: В.Д.Баглай i Г.М.Бабак, відмінник освіти О.М. Дробна, 4 учителi мають вищу категорiю, 15 - першу. Директор школи - досвiдчений педагог, учитель вищої категорiї, відмінник освіти Микола Володимирович Лiтушко. У школi працювали 8 факультативiв i 6 гурткiв, на яких учнi поглиблюють свої знання з рiзних предметiв. Діє як орган учнівського самоврядування учнівська республіка. Школа працює над проблемою: впровадження елементів диференціації в навчальний процес. Вихованець школи - народний депутат, колишній Голова Верховної Ради України В.А.Масол.
Осередком культури на селi
є будинок культури. Його завiдуюча - Ольга Михайлiвна Дмитрук, художнiй керiвник - Юлiя Олександрiвна Зелко. Фольклорний колектив села «Тещi i свекрухи» - один iз кращих в районi i знаний в областi. Жiночий дует Лiдiї Дмитрук i Любовi Зубок брав участь в обласному конкурсi «Родовiд». При будинку культури працюють фольклорний, драматичний, хореографiчний, художнього читання, сольного спiву гуртки, є вокально-iнструментальний ансамбль i клуб любительського об’єднання «Чарiвна голка». Гордяться дiвичани i своєю народознавчою свiтлицею.
Сiльська бiблiотека
має книжковий фонд 15 тисяч i обслуговує 600 читачiв. Її завiдуюча - Марiя Григорiвна Зубок. Бiблiотека має два читальнi зали, де можуть почитати свiжу пресу жителi села рiзного вiку - вiд школярів - до пенсiонерів.
Турбота про здоров’я односельчан
У селi функцiонує лiкарська амбулаторiя, в якiй працює двi медсестри, лаборант, молодша медична сестра i шофер «швидкої допомоги». Завiдує амбулаторiєю фельдшер Тамара Олексiївна Бурчик. На жаль, майже рiк в селi немає лiкаря.
Медичний персонал обслуговує бiльше тисячi дiвичан. Здiйснюється прийом хворих (у середньому 7- 8 чоловiк за день), обслуговуються виклики на дому. При амбулаторiї дiє денний стацiонар на два лiжка. Лiкарська амбулаторiя має фiзкабiнет, гiнекологiчний, манiпуляцiйну, лабораторiю i кабiнет для щеплень.
Зона вiдпочинку
На березi Десни-красунi знаходяться такi бази вiдпочинку - «Берiзка» (Нiжинського заводу «Прогрес»), «Комунальник», УТОС i Нiжинська база ПМК. Тут дiє районний оздоровчий табiр «Деснянка». Поточного року протягом трьох змiн у ньому оздоровлено 114 дiтей нашого району i бiль-ше 500 - з iнших районiв областi, щороку оздоровляється близько 1000 чоловік.
На територiї табору є спортивний майданчик з тренажерами, критий лiтнiй майданчик для проведення масових заходiв, бесiдки для вiдпочинку. |
